Вже вечір засвічує зорі і гори стоять в тишині.
Пливу по життєвому морю, і сумно на серці мені.
Що час пролітає так скоро. Роки за роками летять.
Недавно ходили ми в школу. А вже на висках тридцять п'ять.
Кружляє зима в заметілі. Сніжинки, як мрії летять,
Тривоги, розлуки похмілля. А вже на висках п'ятдесят.
Вже діти дорослі є внуки. Постаршало місто, село,
Не можемо тільки збагнути, коли це так швидко пройшло.
Лиш радість на серце лягає, що віра в Ісуса в нас є.
І світло в душі моїй сяє. Ісус це майбутнє моє.
***
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Да страшится и трепещет всё живое -тебя человек. - брат Геннадий У Господа просто так, ничего не бывает.А у нас? деньги, деньги! Что нам нужно? машины на каждого, по две по три, нет пять, чтобы они встали в одну огромную пробку по всей земле, и тогда бы все увидели как у нас всего много. Что нам нужно; хлеба и зрелищ, а здоровье? потом! А дети , придёт ихо время сами будут думать.А природа? её у нас ещё много! А Бог? потом! а сейчас хлеба и зрелищ!
